Марихуана гибрид Егорьевск Канабис конопля

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...

Да ладно, брат, расскажу я тебе, как я недавно отжег на всю катушку! Запасись попкорном, потому что это будет история на все две тысячи слов!

Однажды я пошел по своим делам и встретил своего кумира Влада. А этот парень всегда знал, где найти самые классные закладки. Не то что всякое дерьмо, а настоящий хмурый, уровня "А".

Так и собрался я домой. Прямо к нам в притон, короче говоря. Там мои дружки уже ждали - Дима с апером и Вован с пчелкой, парни понимают, о чем речь. Засели мы в уютном уголке, достали свои находки и начали закидывать один за другим.

Не могу описать тебе ту эйфорию, что нас охватила! Мы все стали такие счастливые, что даже протрезвевшему алкашу показалось бы, что мы у самого Бога на виду. И нам стало все равно, что вокруг нас творится, ведь наши головы были полны счастья и непостижимых красок.

Но мы не просто сидели и тупо глазели друг на друга. Мы взяли и включили самый захватывающий сериал, который только можно было найти - "Бандитский Петербург". И тогда началось самое интересное.

Ты когда-нибудь пробовал смотреть сериал, когда в шейке тюбик мороженного? Нет? Тогда ты просто никогда не испытывал настоящего кайфа, парень!

Мы облокотились на диван, телевизор у нас был огромный, сплошной кайф. А потом начали кушать наше мороженное, словно настоящие гурманы. По очереди закрывали глазки, погружались в мир сериала и открывали глаза только тогда, когда что-то действительно крутое происходило. Такой дурдом, что я просто не мог оторваться.

Мы сидели, кушали мороженое, кайфовали и смотрели, как закручиваются сюжеты перед нашими глазами. Ни одна проблема мира не могла нас тронуть, потому что мы были слишком углублены в свои собственные истории и переживания героев сериала.

А потом случилось то, чего мы все боялись - закончилось мороженое. Но и в этот момент мы не растерялись. Ведь у нас была вся кухня в нашем распоряжении! Мы взяли все, что можно было найти - сосиски, чипсы, консервы, и засыпали их в наши прожорливые рты, закатывая глаза от наслаждения. Это были моменты абсолютной и безудержной радости, которые никогда не забудутся.

Да, такие вот были наши приключения, пока мы закидывали закладки и наслаждались притоном нашей квартиры. Но в конце концов, все хорошее должно заканчиваться, и наши головы медленно переставали быть расслабленными и эйфоричными.

Но это не значит, что все плохо. Мы вспоминаем об этом времени с улыбкой на лице и остаемся вспоминать все эти моменты, когда закидывали закладки и погружались в мир своих сериалов. Хотя, кто знает, может, однажды мы повторим этот опыт и снова взлетим в фантастическое путешествие на мороженном в руках и закладками в карманах!